| невідве́ртий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | невідве́ртий | невідве́рта | невідве́рте | невідве́рті |
| родовий | невідве́ртого | невідве́ртої | невідве́ртого | невідве́ртих |
| давальний | невідве́ртому | невідве́ртій | невідве́ртому | невідве́ртим |
| знахідний | невідве́ртий, невідве́ртого | невідве́рту | невідве́рте | невідве́рті, невідве́ртих |
| орудний | невідве́ртим | невідве́ртою | невідве́ртим | невідве́ртими |
| місцевий | на/у невідве́ртому, невідве́ртім | на/у невідве́ртій | на/у невідве́ртому, невідве́ртім | на/у невідве́ртих |