невідо́мий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | невідо́мий | невідо́ма | невідо́ме | невідо́мі |
родовий | невідо́мого | невідо́мої | невідо́мого | невідо́мих |
давальний | невідо́мому | невідо́мій | невідо́мому | невідо́мим |
знахідний | невідо́мий, невідо́мого | невідо́му | невідо́ме | невідо́мі, невідо́мих |
орудний | невідо́мим | невідо́мою | невідо́мим | невідо́мими |
місцевий | на/у невідо́мому, невідо́мім | на/у невідо́мій | на/у невідо́мому, невідо́мім | на/у невідо́мих |