| недоторка́нний – прикметник | ||||
| (якого не можна торкатися, псувати тощо) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | недоторка́нний | недоторка́нна | недоторка́нне | недоторка́нні |
| родовий | недоторка́нного | недоторка́нної | недоторка́нного | недоторка́нних |
| давальний | недоторка́нному | недоторка́нній | недоторка́нному | недоторка́нним |
| знахідний | недоторка́нний, недоторка́нного | недоторка́нну | недоторка́нне | недоторка́нні, недоторка́нних |
| орудний | недоторка́нним | недоторка́нною | недоторка́нним | недоторка́нними |
| місцевий | на/у недоторка́нному, недоторка́ннім | на/у недоторка́нній | на/у недоторка́нному, недоторка́ннім | на/у недоторка́нних |