| незако́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | незако́нний | незако́нна | незако́нне | незако́нні |
| родовий | незако́нного | незако́нної | незако́нного | незако́нних |
| давальний | незако́нному | незако́нній | незако́нному | незако́нним |
| знахідний | незако́нний, незако́нного | незако́нну | незако́нне | незако́нні, незако́нних |
| орудний | незако́нним | незако́нною | незако́нним | незако́нними |
| місцевий | на/у незако́нному, незако́ннім | на/у незако́нній | на/у незако́нному, незако́ннім | на/у незако́нних |