| неми́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | неми́тий | неми́та | неми́те | неми́ті |
| родовий | неми́того | неми́тої | неми́того | неми́тих |
| давальний | неми́тому | неми́тій | неми́тому | неми́тим |
| знахідний | неми́тий, неми́того | неми́ту | неми́те | неми́ті, неми́тих |
| орудний | неми́тим | неми́тою | неми́тим | неми́тими |
| місцевий | на/у неми́тому, неми́тім | на/у неми́тій | на/у неми́тому, неми́тім | на/у неми́тих |