не́нин – прикметник | ||||
(від: не”ня) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | не́нин | не́нина | не́нине | не́нині |
родовий | не́ниного | не́ниної | не́ниного | не́ниних |
давальний | не́ниному | не́ниній | не́ниному | не́ниним |
знахідний | не́нин, не́ниного | не́нину | не́нине | не́нині, не́ниних |
орудний | не́ниним | не́ниною | не́ниним | не́ниними |
місцевий | на/у не́ниному, не́нинім | на/у не́ниній | на/у не́ниному, не́нинім | на/у не́ниних |