непо́єний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | непо́єний | непо́єна | непо́єне | непо́єні |
родовий | непо́єного | непо́єної | непо́єного | непо́єних |
давальний | непо́єному | непо́єній | непо́єному | непо́єним |
знахідний | непо́єний, непо́єного | непо́єну | непо́єне | непо́єні, непо́єних |
орудний | непо́єним | непо́єною | непо́єним | непо́єними |
місцевий | на/у непо́єному, непо́єнім | на/у непо́єній | на/у непо́єному, непо́єнім | на/у непо́єних |