| непокри́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | непокри́тий | непокри́та | непокри́те | непокри́ті |
| родовий | непокри́того | непокри́тої | непокри́того | непокри́тих |
| давальний | непокри́тому | непокри́тій | непокри́тому | непокри́тим |
| знахідний | непокри́тий | непокри́ту | непокри́те | непокри́ті |
| орудний | непокри́тим | непокри́тою | непокри́тим | непокри́тими |
| місцевий | на/у непокри́тому, непокри́тім | на/у непокри́тій | на/у непокри́тому, непокри́тім | на/у непокри́тих |