непоро́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | непоро́чний | непоро́чна | непоро́чне | непоро́чні |
родовий | непоро́чного | непоро́чної | непоро́чного | непоро́чних |
давальний | непоро́чному | непоро́чній | непоро́чному | непоро́чним |
знахідний | непоро́чний, непоро́чного | непоро́чну | непоро́чне | непоро́чні, непоро́чних |
орудний | непоро́чним | непоро́чною | непоро́чним | непоро́чними |
місцевий | на/у непоро́чному, непоро́чнім | на/у непоро́чній | на/у непоро́чному, непоро́чнім | на/у непоро́чних |