| непосидю́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | непосидю́чий | непосидю́ча | непосидю́че | непосидю́чі |
| родовий | непосидю́чого | непосидю́чої | непосидю́чого | непосидю́чих |
| давальний | непосидю́чому | непосидю́чій | непосидю́чому | непосидю́чим |
| знахідний | непосидю́чий, непосидю́чого | непосидю́чу | непосидю́че | непосидю́чі, непосидю́чих |
| орудний | непосидю́чим | непосидю́чою | непосидю́чим | непосидю́чими |
| місцевий | на/у непосидю́чому, непосидю́чім | на/у непосидю́чій | на/у непосидю́чому, непосидю́чім | на/у непосидю́чих |