| нері́вний1 – прикметник | ||||
| (неоднаковий; кривий; переривчастий; нестійкий) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | нері́вний | нері́вна | нері́вне | нері́вні |
| родовий | нері́вного | нері́вної | нері́вного | нері́вних |
| давальний | нері́вному | нері́вній | нері́вному | нері́вним |
| знахідний | нері́вний, нері́вного | нері́вну | нері́вне | нері́вні, нері́вних |
| орудний | нері́вним | нері́вною | нері́вним | нері́вними |
| місцевий | на/у нері́вному, нері́внім | на/у нері́вній | на/у нері́вному, нері́внім | на/у нері́вних |