| нероз’є́мний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | нероз’є́мний | нероз’є́мна | нероз’є́мне | нероз’є́мні |
| родовий | нероз’є́много | нероз’є́мної | нероз’є́много | нероз’є́мних |
| давальний | нероз’є́мному | нероз’є́мній | нероз’є́мному | нероз’є́мним |
| знахідний | нероз’є́мний, нероз’є́много | нероз’є́мну | нероз’є́мне | нероз’є́мні, нероз’є́мних |
| орудний | нероз’є́мним | нероз’є́мною | нероз’є́мним | нероз’є́мними |
| місцевий | на/у нероз’є́мному, нероз’є́мнім | на/у нероз’є́мній | на/у нероз’є́мному, нероз’є́мнім | на/у нероз’є́мних |