нерозгу́жений – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | нерозгу́жений | нерозгу́жена | нерозгу́жене | нерозгу́жені |
родовий | нерозгу́женого | нерозгу́женої | нерозгу́женого | нерозгу́жених |
давальний | нерозгу́женому | нерозгу́женій | нерозгу́женому | нерозгу́женим |
знахідний | нерозгу́жений, нерозгу́женого | нерозгу́жену | нерозгу́жене | нерозгу́жені, нерозгу́жених |
орудний | нерозгу́женим | нерозгу́женою | нерозгу́женим | нерозгу́женими |
місцевий | на/у нерозгу́женому, нерозгу́женім | на/у нерозгу́женій | на/у нерозгу́женому, нерозгу́женім | на/у нерозгу́жених |