| нерозсу́дливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | нерозсу́дливий | нерозсу́длива | нерозсу́дливе | нерозсу́дливі |
| родовий | нерозсу́дливого | нерозсу́дливої | нерозсу́дливого | нерозсу́дливих |
| давальний | нерозсу́дливому | нерозсу́дливій | нерозсу́дливому | нерозсу́дливим |
| знахідний | нерозсу́дливий, нерозсу́дливого | нерозсу́дливу | нерозсу́дливе | нерозсу́дливі, нерозсу́дливих |
| орудний | нерозсу́дливим | нерозсу́дливою | нерозсу́дливим | нерозсу́дливими |
| місцевий | на/у нерозсу́дливому, нерозсу́дливім | на/у нерозсу́дливій | на/у нерозсу́дливому, нерозсу́дливім | на/у нерозсу́дливих |