нерозцві́лий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | нерозцві́лий | нерозцві́ла | нерозцві́ле | нерозцві́лі |
родовий | нерозцві́лого | нерозцві́лої | нерозцві́лого | нерозцві́лих |
давальний | нерозцві́лому | нерозцві́лій | нерозцві́лому | нерозцві́лим |
знахідний | нерозцві́лий, нерозцві́лого | нерозцві́лу | нерозцві́ле | нерозцві́лі, нерозцві́лих |
орудний | нерозцві́лим | нерозцві́лою | нерозцві́лим | нерозцві́лими |
місцевий | на/у нерозцві́лому, нерозцві́лім | на/у нерозцві́лій | на/у нерозцві́лому, нерозцві́лім | на/у нерозцві́лих |