нерозчи́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | нерозчи́нний | нерозчи́нна | нерозчи́нне | нерозчи́нні |
родовий | нерозчи́нного | нерозчи́нної | нерозчи́нного | нерозчи́нних |
давальний | нерозчи́нному | нерозчи́нній | нерозчи́нному | нерозчи́нним |
знахідний | нерозчи́нний | нерозчи́нну | нерозчи́нне | нерозчи́нні |
орудний | нерозчи́нним | нерозчи́нною | нерозчи́нним | нерозчи́нними |
місцевий | на/у нерозчи́нному, нерозчи́ннім | на/у нерозчи́нній | на/у нерозчи́нному, нерозчи́ннім | на/у нерозчи́нних |