| | | | |
| нерукотво́рний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | нерукотво́рний | нерукотво́рна | нерукотво́рне | нерукотво́рні |
| родовий | нерукотво́рного | нерукотво́рної | нерукотво́рного | нерукотво́рних |
| давальний | нерукотво́рному | нерукотво́рній | нерукотво́рному | нерукотво́рним |
| знахідний | нерукотво́рний, нерукотво́рного | нерукотво́рну | нерукотво́рне | нерукотво́рні, нерукотво́рних |
| орудний | нерукотво́рним | нерукотво́рною | нерукотво́рним | нерукотво́рними |
| місцевий | на/у нерукотво́рному, нерукотво́рнім | на/у нерукотво́рній | на/у нерукотво́рному, нерукотво́рнім | на/у нерукотво́рних |
