| нестате́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | нестате́чний | нестате́чна | нестате́чне | нестате́чні |
| родовий | нестате́чного | нестате́чної | нестате́чного | нестате́чних |
| давальний | нестате́чному | нестате́чній | нестате́чному | нестате́чним |
| знахідний | нестате́чний, нестате́чного | нестате́чну | нестате́чне | нестате́чні, нестате́чних |
| орудний | нестате́чним | нестате́чною | нестате́чним | нестате́чними |
| місцевий | на/у нестате́чному, нестате́чнім | на/у нестате́чній | на/у нестате́чному, нестате́чнім | на/у нестате́чних |