| несусві́тній – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | несусві́тній | несусві́тня | несусві́тнє | несусві́тні |
| родовий | несусві́тнього | несусві́тньої | несусві́тнього | несусві́тніх |
| давальний | несусві́тньому | несусві́тній | несусві́тньому | несусві́тнім |
| знахідний | несусві́тній, несусві́тнього | несусві́тню | несусві́тнє | несусві́тні, несусві́тніх |
| орудний | несусві́тнім | несусві́тньою | несусві́тнім | несусві́тніми |
| місцевий | на/у несусві́тньому, несусві́тнім | на/у несусві́тній | на/у несусві́тньому, несусві́тнім | на/у несусві́тніх |
| [розм.] | ||||