| нетремтя́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | нетремтя́чий | нетремтя́ча | нетремтя́че | нетремтя́чі |
| родовий | нетремтя́чого | нетремтя́чої | нетремтя́чого | нетремтя́чих |
| давальний | нетремтя́чому | нетремтя́чій | нетремтя́чому | нетремтя́чим |
| знахідний | нетремтя́чий, нетремтя́чого | нетремтя́чу | нетремтя́че | нетремтя́чі, нетремтя́чих |
| орудний | нетремтя́чим | нетремтя́чою | нетремтя́чим | нетремтя́чими |
| місцевий | на/у нетремтя́чому, нетремтя́чім | на/у нетремтя́чій | на/у нетремтя́чому, нетремтя́чім | на/у нетремтя́чих |