| нетяму́щий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | нетяму́щий | нетяму́ща | нетяму́ще | нетяму́щі |
| родовий | нетяму́щого | нетяму́щої | нетяму́щого | нетяму́щих |
| давальний | нетяму́щому | нетяму́щій | нетяму́щому | нетяму́щим |
| знахідний | нетяму́щого, нетяму́щий | нетяму́щу | нетяму́ще | нетяму́щих, нетяму́щі |
| орудний | нетяму́щим | нетяму́щою | нетяму́щим | нетяму́щими |
| місцевий | на/у нетяму́щому, нетяму́щім | на/у нетяму́щій | на/у нетяму́щому, нетяму́щім | на/у нетяму́щих |
| [рідко] | ||||