| неув’я́дний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | неув’я́дний | неув’я́дна | неув’я́дне | неув’я́дні |
| родовий | неув’я́дного | неув’я́дної | неув’я́дного | неув’я́дних |
| давальний | неув’я́дному | неув’я́дній | неув’я́дному | неув’я́дним |
| знахідний | неув’я́дний, неув’я́дного | неув’я́дну | неув’я́дне | неув’я́дні, неув’я́дних |
| орудний | неув’я́дним | неув’я́дною | неув’я́дним | неув’я́дними |
| місцевий | на/у неув’я́дному, неув’я́днім | на/у неув’я́дній | на/у неув’я́дному, неув’я́днім | на/у неув’я́дних |