| неупо́раний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | неупо́раний | неупо́рана | неупо́ране | неупо́рані |
| родовий | неупо́раного | неупо́раної | неупо́раного | неупо́раних |
| давальний | неупо́раному | неупо́раній | неупо́раному | неупо́раним |
| знахідний | неупо́раний | неупо́рану | неупо́ране | неупо́рані |
| орудний | неупо́раним | неупо́раною | неупо́раним | неупо́раними |
| місцевий | на/у неупо́раному, неупо́ранім | на/у неупо́раній | на/у неупо́раному, неупо́ранім | на/у неупо́раних |