| неутоле́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | неутоле́нний | неутоле́нна | неутоле́нне | неутоле́нні |
| родовий | неутоле́нного | неутоле́нної | неутоле́нного | неутоле́нних |
| давальний | неутоле́нному | неутоле́нній | неутоле́нному | неутоле́нним |
| знахідний | неутоле́нний, неутоле́нного | неутоле́нну | неутоле́нне | неутоле́нні, неутоле́нних |
| орудний | неутоле́нним | неутоле́нною | неутоле́нним | неутоле́нними |
| місцевий | на/у неутоле́нному, неутоле́ннім | на/у неутоле́нній | на/у неутоле́нному, неутоле́ннім | на/у неутоле́нних |