| неуто́мний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | неуто́мний | неуто́мна | неуто́мне | неуто́мні |
| родовий | неуто́много | неуто́мної | неуто́много | неуто́мних |
| давальний | неуто́мному | неуто́мній | неуто́мному | неуто́мним |
| знахідний | неуто́мний, неуто́много | неуто́мну | неуто́мне | неуто́мні, неуто́мних |
| орудний | неуто́мним | неуто́мною | неуто́мним | неуто́мними |
| місцевий | на/у неуто́мному, неуто́мнім | на/у неуто́мній | на/у неуто́мному, неуто́мнім | на/у неуто́мних |