| неуявле́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | неуявле́нний | неуявле́нна | неуявле́нне | неуявле́нні |
| родовий | неуявле́нного | неуявле́нної | неуявле́нного | неуявле́нних |
| давальний | неуявле́нному | неуявле́нній | неуявле́нному | неуявле́нним |
| знахідний | неуявле́нний, неуявле́нного | неуявле́нну | неуявле́нне | неуявле́нні, неуявле́нних |
| орудний | неуявле́нним | неуявле́нною | неуявле́нним | неуявле́нними |
| місцевий | на/у неуявле́нному, неуявле́ннім | на/у неуявле́нній | на/у неуявле́нному, неуявле́ннім | на/у неуявле́нних |