| нецерко́вний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | нецерко́вний | нецерко́вна | нецерко́вне | нецерко́вні |
| родовий | нецерко́вного | нецерко́вної | нецерко́вного | нецерко́вних |
| давальний | нецерко́вному | нецерко́вній | нецерко́вному | нецерко́вним |
| знахідний | нецерко́вний, нецерко́вного | нецерко́вну | нецерко́вне | нецерко́вні, нецерко́вних |
| орудний | нецерко́вним | нецерко́вною | нецерко́вним | нецерко́вними |
| місцевий | на/у нецерко́вному, нецерко́внім | на/у нецерко́вній | на/у нецерко́вному, нецерко́внім | на/у нецерко́вних |