| нечу́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | нечу́тий | нечу́та | нечу́те | нечу́ті |
| родовий | нечу́того | нечу́тої | нечу́того | нечу́тих |
| давальний | нечу́тому | нечу́тій | нечу́тому | нечу́тим |
| знахідний | нечу́тий, нечу́того | нечу́ту | нечу́те | нечу́ті, нечу́тих |
| орудний | нечу́тим | нечу́тою | нечу́тим | нечу́тими |
| місцевий | на/у нечу́тому, нечу́тім | на/у нечу́тій | на/у нечу́тому, нечу́тім | на/у нечу́тих |
| [рідко] | ||||