| нешляхе́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | нешляхе́тний | нешляхе́тна | нешляхе́тне | нешляхе́тні |
| родовий | нешляхе́тного | нешляхе́тної | нешляхе́тного | нешляхе́тних |
| давальний | нешляхе́тному | нешляхе́тній | нешляхе́тному | нешляхе́тним |
| знахідний | нешляхе́тний, нешляхе́тного | нешляхе́тну | нешляхе́тне | нешляхе́тні, нешляхе́тних |
| орудний | нешляхе́тним | нешляхе́тною | нешляхе́тним | нешляхе́тними |
| місцевий | на/у нешляхе́тному, нешляхе́тнім | на/у нешляхе́тній | на/у нешляхе́тному, нешляхе́тнім | на/у нешляхе́тних |