| | | | |
| нормотоні́чний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | нормотоні́чний | нормотоні́чна | нормотоні́чне | нормотоні́чні |
| родовий | нормотоні́чного | нормотоні́чної | нормотоні́чного | нормотоні́чних |
| давальний | нормотоні́чному | нормотоні́чній | нормотоні́чному | нормотоні́чним |
| знахідний | нормотоні́чний | нормотоні́чну | нормотоні́чне | нормотоні́чні |
| орудний | нормотоні́чним | нормотоні́чною | нормотоні́чним | нормотоні́чними |
| місцевий | на/у нормотоні́чному, нормотоні́чнім | на/у нормотоні́чній | на/у нормотоні́чному, нормотоні́чнім | на/у нормотоні́чних |
