| нормува́льник – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | нормува́льник | нормува́льники |
| родовий | нормува́льника | нормува́льників |
| давальний | нормува́льникові, нормува́льнику | нормува́льникам |
| знахідний | нормува́льника | нормува́льників |
| орудний | нормува́льником | нормува́льниками |
| місцевий | на/у нормува́льникові, нормува́льнику | на/у нормува́льниках |
| кличний | нормува́льнику | нормува́льники |