| но́стро-ко́нто – іменник середнього роду | ||
| (рахунок, який має банк у свого кореспондента) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | но́стро-ко́нто | но́стро-ко́нто |
| родовий | но́стро-ко́нто | но́стро-ко́нто |
| давальний | но́стро-ко́нто | но́стро-ко́нто |
| знахідний | но́стро-ко́нто | но́стро-ко́нто |
| орудний | но́стро-ко́нто | но́стро-ко́нто |
| місцевий | на/у но́стро-ко́нто | на/у но́стро-ко́нто |
| кличний | но́стро-ко́нто | но́стро-ко́нто |