| нотарико́н – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | нотарико́н | нотарико́ни |
| родовий | нотарико́ну | нотарико́нів |
| давальний | нотарико́ну, нотарико́нові | нотарико́нам |
| знахідний | нотарико́н | нотарико́ни |
| орудний | нотарико́ном | нотарико́нами |
| місцевий | на/у нотарико́ні | на/у нотарико́нах |
| кличний | нотарико́не* | нотарико́ни* |