| | |
| нотува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | нотува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ноту́ймо |
| 2 особа | ноту́й | ноту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нотува́тиму | нотува́тимемо, нотува́тимем |
| 2 особа | нотува́тимеш | нотува́тимете |
| 3 особа | нотува́тиме | нотува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ноту́ю | ноту́ємо, ноту́єм |
| 2 особа | ноту́єш | ноту́єте |
| 3 особа | ноту́є | ноту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ноту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | нотува́в | нотува́ли |
| жін. р. | нотува́ла |
| сер. р. | нотува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| нотува́вши |