| | |
| нудьгува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | нудьгува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | нудьгу́ймо |
| 2 особа | нудьгу́й | нудьгу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нудьгува́тиму | нудьгува́тимемо, нудьгува́тимем |
| 2 особа | нудьгува́тимеш | нудьгува́тимете |
| 3 особа | нудьгува́тиме | нудьгува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нудьгу́ю | нудьгу́ємо, нудьгу́єм |
| 2 особа | нудьгу́єш | нудьгу́єте |
| 3 особа | нудьгу́є | нудьгу́ють |
| Активний дієприкметник |
| нудьгу́ючий |
| Дієприслівник |
| нудьгу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | нудьгува́в | нудьгува́ли |
| жін. р. | нудьгува́ла |
| сер. р. | нудьгува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| нудьгува́вши |
