| | |
| нуждува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | нуждува́тися, нуждува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | нужду́ймося, нужду́ймось |
| 2 особа | нужду́йся, нужду́йсь | нужду́йтеся, нужду́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нуждува́тимуся, нуждува́тимусь | нуждува́тимемося, нуждува́тимемось, нуждува́тимемся |
| 2 особа | нуждува́тимешся | нуждува́тиметеся, нуждува́тиметесь |
| 3 особа | нуждува́тиметься | нуждува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нужду́юся, нужду́юсь | нужду́ємося, нужду́ємось, нужду́ємся |
| 2 особа | нужду́єшся | нужду́єтеся, нужду́єтесь |
| 3 особа | нужду́ється | нужду́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| нужду́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | нуждува́вся, нуждува́всь | нуждува́лися, нуждува́лись |
| жін. р. | нуждува́лася, нуждува́лась |
| сер. р. | нуждува́лося, нуждува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| нуждува́вшись |
