| | |
| нюансува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | нюансува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | нюансу́ймо |
| 2 особа | нюансу́й | нюансу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нюансува́тиму | нюансува́тимемо, нюансува́тимем |
| 2 особа | нюансува́тимеш | нюансува́тимете |
| 3 особа | нюансува́тиме | нюансува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | нюансу́ю | нюансу́ємо, нюансу́єм |
| 2 особа | нюансу́єш | нюансу́єте |
| 3 особа | нюансу́є | нюансу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| нюансу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | нюансува́в | нюансува́ли |
| жін. р. | нюансува́ла |
| сер. р. | нюансува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| нюансо́ваний |
| Безособова форма |
| нюансо́вано |
| Дієприслівник |
| нюансува́вши |
