| об’єдна́льник – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | об’єдна́льник | об’єдна́льники |
| родовий | об’єдна́льника | об’єдна́льників |
| давальний | об’єдна́льникові, об’єдна́льнику | об’єдна́льникам |
| знахідний | об’єдна́льника | об’єдна́льників |
| орудний | об’єдна́льником | об’єдна́льниками |
| місцевий | на/в об’єдна́льникові, об’єдна́льнику | на/в об’єдна́льниках |
| кличний | об’єдна́льнику | об’єдна́льники |
| [рідко] |