| | |
| об’єктивува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | об’єктивува́тися, об’єктивува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | об’єктивува́тиметься | об’єктивува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | об’єктиву́ється | об’єктиву́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| об’єктиву́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | об’єктивува́вся, об’єктивува́всь | об’єктивува́лися, об’єктивува́лись |
| жін. р. | об’єктивува́лася, об’єктивува́лась |
| сер. р. | об’єктивува́лося, об’єктивува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| об’єктивува́вшись |
