| об’є́мний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | об’є́мний | об’є́мна | об’є́мне | об’є́мні |
| родовий | об’є́много | об’є́мної | об’є́много | об’є́мних |
| давальний | об’є́мному | об’є́мній | об’є́мному | об’є́мним |
| знахідний | об’є́мний | об’є́мну | об’є́мне | об’є́мні |
| орудний | об’є́мним | об’є́мною | об’є́мним | об’є́мними |
| місцевий | на/в об’є́мному, об’є́мнім | на/в об’є́мній | на/в об’є́мному, об’є́мнім | на/в об’є́мних |