| | |
| обізна́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обізна́тися, обізна́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обізна́ймося, обізна́ймось |
| 2 особа | обізна́йся, обізна́йсь | обізна́йтеся, обізна́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обізна́юся, обізна́юсь | обізна́ємося, обізна́ємось, обізна́ємся |
| 2 особа | обізна́єшся | обізна́єтеся, обізна́єтесь |
| 3 особа | обізна́ється | обізна́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обізна́вся, обізна́всь | обізна́лися, обізна́лись |
| жін.р. | обізна́лася, обізна́лась |
| сер.р. | обізна́лося, обізна́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обізна́вшись |
