| | |
| обірва́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обірва́тися, обірва́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обірві́мося, обірві́мось, обірві́мся |
| 2 особа | обірви́ся, обірви́сь | обірві́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обірву́ся, обірву́сь | обірвемо́ся, обірвемо́сь, обірве́мся |
| 2 особа | обірве́шся | обірвете́ся, обірвете́сь |
| 3 особа | обірве́ться | обірву́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обірва́вся, обірва́всь | обірва́лися, обірва́лись |
| жін.р. | обірва́лася, обірва́лась |
| сер.р. | обірва́лося, обірва́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обірва́вшись |
