| обіте́ртий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обіте́ртий | обіте́рта | обіте́рте | обіте́рті |
| родовий | обіте́ртого | обіте́ртої | обіте́ртого | обіте́ртих |
| давальний | обіте́ртому | обіте́ртій | обіте́ртому | обіте́ртим |
| знахідний | обіте́ртий | обіте́рту | обіте́рте | обіте́рті |
| орудний | обіте́ртим | обіте́ртою | обіте́ртим | обіте́ртими |
| місцевий | на/в обіте́ртому, обіте́ртім | на/в обіте́ртій | на/в обіте́ртому, обіте́ртім | на/в обіте́ртих |