| | |
| обіте́ртися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обіте́ртися, обіте́ртись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обітрі́мося, обітрі́мось, обітрі́мся |
| 2 особа | обітри́ся, обітри́сь | обітрі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обітру́ся, обітру́сь | обітремо́ся, обітремо́сь, обітре́мся |
| 2 особа | обітре́шся | обітрете́ся, обітрете́сь |
| 3 особа | обітре́ться | обітру́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обіте́рся | обіте́рлися, обіте́рлись |
| жін.р. | обіте́рлася, обіте́рлась |
| сер.р. | обіте́рлося, обіте́рлось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обіте́ршись |
