| обітова́ний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обітова́ний | обітова́на | обітова́не | обітова́ні |
| родовий | обітова́ного | обітова́ної | обітова́ного | обітова́них |
| давальний | обітова́ному | обітова́ній | обітова́ному | обітова́ним |
| знахідний | обітова́ний | обітова́ну | обітова́не | обітова́ні |
| орудний | обітова́ним | обітова́ною | обітова́ним | обітова́ними |
| місцевий | на/в обітова́ному, обітова́нім | на/в обітова́ній | на/в обітова́ному, обітова́нім | на/в обітова́них |