| обітя́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обітя́тися, обітя́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | обітне́ться | обітну́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обітя́вся, обітя́всь | обітя́лися, обітя́лись |
| жін.р. | обітя́лася, обітя́лась | |
| сер.р. | обітя́лося, обітя́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обітя́вшись | ||