| | |
| обамбу́рити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обамбу́рити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обамбу́рмо |
| 2 особа | обамбу́р | обамбу́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обамбу́ритиму | обамбу́ритимемо, обамбу́ритимем |
| 2 особа | обамбу́ритимеш | обамбу́ритимете |
| 3 особа | обамбу́ритиме | обамбу́ритимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обамбу́рю | обамбу́римо, обамбу́рим |
| 2 особа | обамбу́риш | обамбу́рите |
| 3 особа | обамбу́рить | обамбу́рять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обамбу́рячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обамбу́рив | обамбу́рили |
| жін. р. | обамбу́рила |
| сер. р. | обамбу́рило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обамбу́ривши |
