| | |
| оба́рвлювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оба́рвлювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оба́рвлюймо |
| 2 особа | оба́рвлюй | оба́рвлюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оба́рвлюватиму | оба́рвлюватимемо, оба́рвлюватимем |
| 2 особа | оба́рвлюватимеш | оба́рвлюватимете |
| 3 особа | оба́рвлюватиме | оба́рвлюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оба́рвлюю | оба́рвлюємо, оба́рвлюєм |
| 2 особа | оба́рвлюєш | оба́рвлюєте |
| 3 особа | оба́рвлює | оба́рвлюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оба́рвлюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оба́рвлював | оба́рвлювали |
| жін. р. | оба́рвлювала |
| сер. р. | оба́рвлювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оба́рвлювавши |
