| | |
| оббрива́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оббрива́тися, оббрива́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оббрива́ймося, оббрива́ймось |
| 2 особа | оббрива́йся, оббрива́йсь | оббрива́йтеся, оббрива́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оббрива́тимуся, оббрива́тимусь | оббрива́тимемося, оббрива́тимемось, оббрива́тимемся |
| 2 особа | оббрива́тимешся | оббрива́тиметеся, оббрива́тиметесь |
| 3 особа | оббрива́тиметься | оббрива́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оббрива́юся, оббрива́юсь | оббрива́ємося, оббрива́ємось, оббрива́ємся |
| 2 особа | оббрива́єшся | оббрива́єтеся, оббрива́єтесь |
| 3 особа | оббрива́ється | оббрива́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оббрива́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оббрива́вся, оббрива́всь | оббрива́лися, оббрива́лись |
| жін. р. | оббрива́лася, оббрива́лась |
| сер. р. | оббрива́лося, оббрива́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оббрива́вшись |
