| обві́йник – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | обві́йник | обві́йники |
| родовий | обві́йника | обві́йників |
| давальний | обві́йнику, обві́йникові | обві́йникам |
| знахідний | обві́йник | обві́йники |
| орудний | обві́йником | обві́йниками |
| місцевий | на/в обві́йнику | на/в обві́йниках |
| кличний | обві́йнику* | обві́йники* |